Зайшла Панянка й сутність заніміла,
Лебідка в сяйві сонячнім пливла.
В руках Веснянки диво пломеніло,
Букетик квітів з Криму привезла.
Завмерло все ні шороху ні згуку,
Поділись десь тривоги й голоси.
Зібравши харч зневіру і полуку,
Буденність бігла в вікна навскоси.
Усмішка мила жаром струменіла,
Букетик білий матово горів.
Сердечко в грудях щемко так тремтіло...
Красу Всевишній подихом творив!
В її руках підсніжники з Гурзуфа,
Принесла нам в веснянім відерці.
Зігріла їх вчорашня завірюха,
Купав уранці Сніжень в молоці.
Моїй Вкраїні Сяєво всміхалось,
Благословенням повнило прохід.
Проміння вслід Майданом розливалось,
У благодаті матових флюїд.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479319
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.02.2014
автор: Дід Миколай