А на деревах біла-біла манна.
Господь подарував ще милість нам.
І ангел цілу ніч її на землю сипав
І снігом біле чудо це назвав.
Холодний вітер з півночі повіяв.
Закрила небо біла хмара все.
І сніг летів,кружляв,на землю падав,
Під ранок одіялом її вкрив.
В хустках накинутих на змерзлі плечі
Ялинки білі в лісі всі стоять.
Як подарунки іграшкові-новорічні
Синички жовтогруді на гілках сидять.
Калині,що стояла у намисті
З червоних ягід,ще з осінньої пори
Зима подарувала срібні перстні.
Кущі у білі одягла шапки.
Застигла річка наче біла свічка
І вже під льодом тихо собі спить.
Прийде весна-вона мов синя стрічка
Зруйнує лід-до моря побіжить.
Берізки білі перла одягнули,
Сховалися за спинами дубів.
Дуби ще позіхають-не заснули.
Вони не люблять лютих холодів.
Кружляє сніг лапатий над землею
І сонце в хмарах спить-не розбудить.
І зиму ангел з неба опускає,
Вона прийшла,морозом холодить.
Одягнена неначе та царівна
В намисто з перлів,в шубу з хуртовин.
Закидала снігами змерзлу землю.
Не видно ні дерев,а ні хатин.
Прийде весна і наче все наснилось..
Втечуть на північ злі морози і вітри
І ще Господь нам подарує милість
Дожити до наступної зими.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478540
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.02.2014
автор: кацмазонка