Віриш, крила ростуть не зі спини...
Вони розпускаються раз на століття,
Випорхуючи із грудей.
Крила - це те, що ти не можеш придбати,
Не можеш подарувати,
Не можеш забрати
І навіть просто, взяти в борг...
"Бо крил насправді нема!" - скажуть циніки.
"Бо тільки любов вирощує крила..." - скажу я.
І коли, побачивши тебе, в моїх грудях щось забилося,
Я засоромилась, впевнена, що розхвилювалося моє серце...
Але серце - це, насправді, троянда, яка лише запашіла на моїх щоках.
І тільки розчинившись в твоїх обіймах
Я зрозуміла,
Що це просто мої крила вирвались назовні.
Мої крила,
Даровані тобою,
Як найбезцінніший із подарунків,
Як найкраще, що може трапитись із людиною
В похмурому 21 столітті...
Саме тому, коли ти падатимеш
І втрачатимеш віру в себе,
Пам ятай,
Що я завжди буду поруч,
Аби як людина, яка має дані тобою крила,
Тримати тебе за руку
І піднімати до небес...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478528
Рубрика: Присвячення
дата надходження 10.02.2014
автор: Sandra CurlyWurly