Темний вірш безблакит’тя,
Зачерпнутим
У череп
Сказом,
Проникає
[s][За][/s]
Чиїмось
Військовим наказом
Залізні люди
Покидають
Стомлену
Планету
Вогню
Вбивці
Ховають
Обличчя
у в’я́зку
ключів
миски
з кров’ю
стоять
поруч
собак.
я все бачу
тільки
так,
Ти все бачиш –
навпаки
і
у цьому
проблема
Холодної
Війни.
Нікчемної
війни
нічні падокрили –
безокі
безмайбуттєві,
несуть
в печінках
ґрати
сталеві
нічні зіркопади –
глухі
безвідкладні,
тамують
мову босу,
як гнів сепаратора
відділи внутрішньочерепного
спротиву
розділені й голі,
рубцьовані й кволі.
Сила в руках того,
хто
вміє
користуватись
Анігілятивною
Вибухівкою
добро в руках того,
Хто вміє
самозайматись,
Вибухаючи
черв’яком
Сублімаційного
враження
Карта дев’ята
у голові того,
хто
п’є
Сік порожнечі,
буття
не вичавлюючи
квартира
з
телефонним
дротом,
до самозадоволення –
залишилась
крапля
поневолення.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478364
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.02.2014
автор: Immortal