1
Іще ніхто не виконав на «біс»
Єдину пісню, що життям зоветься.
І струнами стривоженого серця
Я ненастанно дякую тобі.
За днів погожих благодатний лет,
За те, що з волі янгола чи Бога
Нас поєднала непроста дорога,
Як музика поєднує дует.
Осипавсь глянець із надій і мрій
І окуляри геть відрожевіли,
І вже помітно стишилися крила,
Та все одно – при вранішній зорі
Мене цей дотик теплого плеча,
Очей розливи волошково-сині
Висвячують в богатирі билинні
Із праведністю духа і меча!
2
Весна без квітів
Земля без плодів
Без сонця й веселки небо
Пустельний жах
Без оази й води –
Окрадений світ без тебе.
У вирі буднів –
Куди без них?,
Без них – і свята не буде
Як сонце гріє
Чуттям твоїм
Найхолодніший грудень
І хай життя –
Гороб’ячий скік
І канемо потім в Лету –
Благаю долю –
Залиш повік
Мене і її – дуетом!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478305
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.02.2014
автор: stawitscky