Почула я фразу – журитись не треба,
Як прірва покличе – тримайся за небо!
Ніхто не розрадить, ніхто не врятує,
Лиш небо свій спокій тобі подарує…
Лиш небо… Та синь безкінечна, безкрая…
Коли затужу я, життя заламає,
Чи сльози нахлинуть – солоні, прозорі,
Лиш сонце зігріє. На чорному – зорі.
Як буде в житті відчайдушна хвилина,
Утрата, чи зрада близької людини,
Чи доля закине далеко від тебе,
Не згину! Не здамся! Тримай мене, небо!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478219
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2014
автор: Ірина Лівобережна