* * *
А бог не фраєр. Він все добре бачить, -
дорогу, по якій іде народ.
Читаю вірші ( автор збірки - Татчин),
думки сортую від нестачі сот...
Зі спротивом радіохвилі ллються.
Фейсбук обігріває в самоті.
Десь листопад розбився синім блюдцем
на хибні кола , скалками - святі.
На площі люди в пошуках Ісуса,
країна - міна, а під нею код.
Блакитно-жовтий колір, з виду куций,
все ще несе нескорений народ!
Січневе небо дихає багаттям
і обпікає трепіт прапорів.
Кому зневіра, а кому - завзяття,
а хтось життям це вогнище зігрів.
Я не пророк, я жінка, просто жінка.
Кохання потребую і тепла.
Вже місяць лютий, а моя сторінка
все ще не біла - сажа замела.
02.02.2014.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477648
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.02.2014
автор: Надія Позняк