Він міріади блискіток розсипав,
Серпанком занавісив горизонт,
Настійливо постукав в кожну шибу,
На крихти перекришуючи сон.
На варті тиші – сосни і ялини
Хизуються своїм безсмертям барв.
Чергуючи в маєтності звіриній
Кордон провірить зайчик пострибав.
Глибінь така блакитно-неозора,
І сонце – наче прапор у руці.
Дядьками захмелілими на зборах
Зняли дзвінкий гармидер горобці.
Уже запаси вичерпались віхол,
І Стрітення покликало весну…
Лютневий ранок усміхнувся тихо
І втішено поміж людей гайнув.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477559
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.02.2014
автор: stawitscky