Хто ти є, чому прийшла і мій берег віднайшла?

Хто  ти  є,  чому  прийшла  і  мій  берег  віднайшла?  
Хто  ти  є,  така  прекрасна  й  
мила  мені  душа?  **
Та  хіба  я  знав,  що  ти  уся  така  чудова,
Що  твоя  природа  тепла  й  різнокольорова...

В  чому  я  не  прогадав?  -  Океан  твій  відшукав!
Іноді  бурхливий,  часом  -  мирний  і  тихий  став...
Понад  обрієм  твоїм  виблискує
заграва...
Це  твоя  веселка  -  посмішки  гра  золотава.

Чом  ночами  довго  теж  не  спиш  в  своїй  сторонці?
Ти  поглянь  на  світлий  місяць  у    твоїм  віконці.
Він  чекає  сонця  промінь  і  не    спить  до  ранку,
Щоб  зустрітись  поглядами  й  світлом  на  світанку...

Хто  ти?  Хвиля,  Муза,  дивовижна  Королева..?
Дівчина  і  янгол  з  серцем  ніжно-кришталевим!
В  цьому  точно  я  не  сумнівався,  в  жодній  миті,
Як  і  не  вагаюсь  у  небесній  всій  блакиті.

Хто  ти  є  і  ким  би  не  була,  ти  -  неймовірна!
Наче  всесвіт,  глибина  душі  твоя  безмірна!
Хто  ти  є  і  ким  би  не  була...  Мені  -  чарІвна!
Хвиль  морських  моя  чудова  й  гарна  Королівна!

ДТХ

05.02.2014

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477440
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2014
автор: Микита Баян