Такий колючий біль
При гострих слів ковтанні,
Цей сніг - як біла сіль
В холодному мовчанні,
Палаючі авто,
Стовпи їдкого диму…
Ніч вип’є два по сто
За істину незриму.
Надій та мрій антракт
Скасовано майданно,
Світанок мов затакт
Дає Господь старанно.
І шле свій заповіт -
Людино, слухай серце,
Бо весь незримий світ
Як істини люстерце! ©
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476701
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.02.2014
автор: Аліна Олійник