Подивись на небо,
Небо спохмурніло,
Мо` комусь, то треба,
Щоб воно чорніло.
Щоб воно чорніло,
Градом випадало,
Мо` комусь скортіло,
Щоби все пропало.
Щоби все пропало –
Наш обід й пшениця,
Щоби нас не стало
Й дітям не родиться.
Дітям не родиться,
Все вкраїнство знищить,
Та ні з ким не биться
І за всіх буть вище.
Щоб за всіх буть вище
Мріє злая сила,
Підступила ближче
Й небо заступила.
Небо заступила
І безбожно бреше,
Що нас полюбила,
Жити з нею легше.
Жити з нею легше,
Та зло тихо робить,
Нам про братство плеще,
Язиком говорить.
Язиком говорить,
Мову відбирає,
Лихо навкруг творить
І того не знає.
І того не знає,
Що ми все стерпіли
Й Бог тих захищає,
Мужній хто і вмілий.
Мужній хто і вмілий,
Чесний, не пихатий
Зробить чорне білим,
А життя багатим.
20.01.02
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476535
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.02.2014
автор: Георгій Федорович