Турботи

У  кожного  свої  турботи
Сидять  у  голові,
І  повно  всякої  роботи,
Таке  вже  селяві.

У  кожного  свої  бажання  –
Усе  переробить,
Уникнути  страждання,
Заможно  в  світі  жить.

І  головою  кожен  б`ється,
Як  рибонька  об  лід,
Коли  зла  доля  посміється
Наславши  море  бід.

Якщо  ти  мужній  та  завзятий
І  в  тебе  друзі  є,
І  на  собі  ти  не  затятий,
Це  щастячко  твоє.

Лише  із  друзями  здолаєш
Турботи  й  долю  злу
І  птицю  успіху  впіймаєш,
Розвієш  самоту.
25.02.02

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476109
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 31.01.2014
автор: Георгій Федорович