Коли втрачаєш близьких - тяжко,
щораз на серці помира частинка
і ти, можливо, глянеш в пляшку -
для п*яних завжди веселіш картинка.
Ще вчора були поруч... говорили...
Ураз на місці стала пустота,
якби ж близького нелюди убили,
а так живий, а поруч самота...
Пішов туди де світло не гуляє
забув тебе як непотрібну річ
і хай його хтось інший обіймає,
я зникну сам у сльозах протиріч.
Не повернусь назад і не тому що гордий,
Бо той хто зрадив раз - повторить
Для нього мов не знайдено мелодій,
А оклик "Друже!!" ехо вторить...
Пробач, я теж піду у далечінь,
моя спина - останнє що ти бачиш
у твоїй пам*яті лишилась тінь,
загадай її коли мене пробачиш...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475859
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.01.2014
автор: Турист