Твої відбитки пальців тануть з дотиком
давно забутих силуетних доторків.
Сховавшись за брехнею, йшов ти потайки,
Кохатися з екс-подругою ;й подихом
ковтавши з пальців запах нікотину,
що був в її волоссі з перегаром...
Нещасний! Цілував гидку людину,
Не знаючи, що станеш таким самим.
І моє щастя не застати цю картину,
бо сором навіть за таким спостерігати,
Не кажучи вже про саму провину,
Яку тобі не стало сил признати.
І як же боляче бувало через шрами,
залишених від наших почуттів,
але невдовзі розцвітуть тюльпани,
я зрозумію — ти не раз жалів...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475823
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.01.2014
автор: Божена Гетьманчук