Ніхто ще не бачив початку,
Ніхто не побачить й кінця,
Ніколи не взнати порядку
Всесвітніх законів Творця.
Придумали вибух із крапки,
Тому й розширяється світ,
Колись він збіжиться до грядки
Й чекати знов вибуху слід.
Наш розум ширяє все вище,
Бо врешті пізнати кортить,
Кінець чи початок, що ближче
І людству ще скілечки жить.
Чи є ще життя десь розумне
І як воно там вигляда,
Чи добре воно а чи згубне,
Чи буде чекать нас біда.
У людства запитань багато,
Ще більше теорій до них,
Мудрують учені завзято
Багато століттів земних.
Законів всесвітніх багато,
Їх нам не пізнать до кінця,
Таємність не буде з них знято,
Така, мабуть, воля Творця.
Тож житиме віра у Нього
Допоки людина живе,
У вічного Бога святого,
Що нас до любові всіх зве.
Бо тільки любові закони
Людині безсмертя дають
І розум здолать перепони,
Які перед нами встають.
22.04.02
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475690
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.01.2014
автор: Георгій Федорович