На двох..
На двох встеляла ніч зірками постіль
Духм'яну свіжу й на стіні фітіль
То розгорявся тягнучи у простір
То зменшував світанками кадріль
Для двох..
Лише для рук обох звабливих
Щасливим ранком промінь розцвітав
І зайчиками в стінах тих мінливих
Міні- театр прокидавмя оживав..
Коли йшов сніг вона його ловила
Ловила язичком він розтавав
Бувало потім довго так хворіла
Тоді він її чаєм лікував
У тому лісі,пахло так сосною
Шишками мохом і гіллям
Коханням пахло влітку і весною
Коли вони злітали там і там
Янгол не спав він падав падав Падав довіривши крило
Двом берегам.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475535
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.01.2014
автор: Ольга Ратинська