Там ллється кров мого народу,
Тріщать кістки моїх братів.
Так, українського я роду
І душить справедливий гнів
За необдумані учинки,
За пафосні, лихі слова!
У громадянськім поєдинку
Навряд чи лишиться жива
Душа народна, добра, вічна,
Любов всесвітня, віра в мир,
бо на поразку на довічну
Штовха примарливий кумир!
Народ вкраїнський, молодь люттю,
Зневагою наповнив чашу
І визвірився злою суттю,
Втоптавши в бруд країну нашу!
Кипить, палає серце болем,
Горить, у пеклі мов, душа.
Де ллється кров - немає волі,
Там звірства хвиля надійшла!
Там за сльозами лиць не видно,
Там матері в жалобі...
ЛЮДИ!!!!
СПИНІТЬСЯ, МИЛІ!
Хай безслідно
Розтануть злість й брехня осудні!
Хай запанує дружба й згода!
Ми ж незалежні, вільні, щирі!
Вкраїнський, рідний мій народе!
Крик розуму почуй!
БУДЬ В МИРІ!!!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475268
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.01.2014
автор: Алеха