сови - шалені птахи
ніч у них сховище зла
очі затулиш і страхи
пензлями рухом повітря
вмить перетворять ковдру
в пір'я картата палітра
деревом стане роду
духом увійде в тіло
вислизне шовком пера
і розмалює стіни
величчю різновидом
істину в істину дідом
промова нічна стара
казка не казка з виду
дівчина спить молода
вбрана не вбрана гібридом
сполука води і моста..
сови завмерли втихли
жайвора голос вчули
голови їхні стали
як материнські груди
світлі і темні риси
обриси тіл жіночих
схожими стали до люду
що при народженні птаха
цілують нічні вуста..
горнися у ніч мого січня
пиши на мені клич листа
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475015
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.01.2014
автор: Ольга Ратинська