Як хочеться екстриму і чудес,
Щоб тільки дзвони, гуки, феєрверки,
Щоб день, як найщедріший в світі крез,
Вражав несамовитістю галерки.
Різких контрастів чорно – білий злет,
А на троянді – злих шипів побільше,
І поглядів відточений стилет,
Й пронизливих, до божевілля, віршів.
Щоби обійми друзів – хруст кісток,
І щирих недругів ненависть вбивча,
Твоє кохання – через рік, чи сто
Завжди жагуче і завжди незвичне.
За мить палку життя із молотка
Спустити добрим ангелам дозволю!
Так вибуха дрімаючий вулкан,
Жбурнувши в небо камені і волю…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474260
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.01.2014
автор: stawitscky