Кохана, Кохана!
мила моя довгождана.
був з тобою я мов у раю.
І тепер чекаю я від тебе звістку хоч одну.
Пішла давно із життя ти мого.
А я і досі для тебе пишу під ноту сумну,
можливо і не треба
Але все одно пишу.
Чекаю того дня коли тебе зустріну.
Коли тебе побачу і міцно обійму.
Загляну я в твої зелені очі.
І солодкий поцілунок подарю.
Але кому я все це пишу?
Тобі на мене пофіг і на мої вірші!
Знайшла вже іншого давно,
а згадуєш мене тоді,
Коли їбе тебе він уночі.
Та що зробити можу я?
За тобою я страждав і плакав, і ридав.
Хотів тебе я повернути.
Хотів тебе тоді.
А тепер лише згадую уві сні.
Та й не потрібна мені ти.
Лише згадка ти, яку не можу викинути я із голови(
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474175
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.01.2014
автор: Влад Петров.