Якісь невідомі речі
Повертають за обрію.
Напевно, це спогади,
Дівчинко,
Напевно, це спогади
Про колишніх моїх,
Що довічно
Зі мною.
Небо це пахне
Грозами.
Повітря це
Пахне листям.
Зима ця насправді
Інша.
Залишся зі мною,
Залишся.
Я почитаю
Тобі на ніч
Вірші.
Ми заснемо
З тобою
Разом
Дітлахами
Попід
Ковдрами
І подушками,
Це – найбільше,
Що було між
Нами,
Засинати отак.
Каремати
Самотності
Тліють
На кахелі
І паркеті,
Кружки
Матово білі
Вже нічого
Не означають,
Тепер я повертаюсь
Додому
Рівно о третій
Ночі, темній
Як чашка
Чорного
Чаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473281
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.01.2014
автор: Мирослав Гончарук_Хомин