Після прочитаного вірша «Недовірші»
Марії Семенюк
Переїв. Перепив. Стало гірко…
Не сидиться уже при столі,
Оте пере… і враз стало жарко,
Певно краще сидіти в сідлі.
Переходити треба дорогу,
Лише там, де стоїть перехід,
Перекласти потрібно підлогу,
Щоб хоч в чомусь залишити слід.
Хіба вірш переписаний гарний,
Чи у ньому вживеться душа?
Переправлені думи фатальні,
А за ними життєва межа.
Перетравлені вірші - на благо,
У них думка дозріла звучить,
Може десь у далекім Чикаго,
Переписаний вірш не мовчить…
Перебрати в думках все минуле,
Переглянути долю свою,
Пережите, неначе заснуле,
Перед ним на коліна стаю…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473087
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.01.2014
автор: Віталій Назарук