Життя пливе, наче ріка,
Біжить, як футболіст на полі,
Напише зміст чиясь рука –
Ми попадем комусь в долоні.
А далі плаття і фата,
Плачуть батьки, хоч і не сумні,
А твоя місія свята
Тепер жити лише для сім'ї.
Ти вічну любов бережеш,
І вогнище тепла, турботи,
Кожен день знов і знову ждеш
Ти чоловіка із роботи.
Час життя не зупинити
І скоро старість завітає,
Ти продовжуєш любити,
Тобі коханий помагає.
І хто сказав, що почуття
Зі старістю кудись зникають?
Якщо це вибір був життя,
То до кінця серця кохають.
Хіба можливо розлюбити
Кохану?..Думаю, що ні,
Тож вибирай як краще жити:
В любові вічній чи брехні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473043
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.01.2014
автор: Плюта Вікторія