Я опустів немов бокал вина,
Я скурений до фільтру в кофеїні,
Десь глибоко в душі лишилася вина,
Десь глибоко, неначе голка в сіні.
І сірий вовк дорогу перейде,
Бо ночі як і дні для мене сірі,
І того почуття уже не повернеш,
Коли, від нього кров пульсує в жилах.
І ти пішла, і ми удвох пішли,
Ось тільки ти на схід, а я на захід,
Ми наче непогано почали,
Але дороги розійшлись, як види ягід.
І світ для мене сірий відтепер,
Я як і вовк, я просто подорожній,
Нехай тобі попутній буде вітер,
А мені байдуже, тому що я порожній …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472761
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.01.2014
автор: Віктор Непомнящий