Ріжки для автомата,
«Лимонки» у кишені,
Коли життя прокляте,
Її тримаю в жмені.
Бо все, що маю в грудях,
Не відірву від себе,
Не можу рідним людям,
Я пригорнути неба.
Хоч захистити вмію,
Бо є в руці граната,
Відстояти зумію,
Родину, маму й тата.
Не пошкодую навіть
Життя в таку хвилину,
Коли недобре зроблять
Моїм онукам, сину…
Життя прекрасне, люди…
Живіть без автомата,
Проте хай завжди буде,
Прихована граната.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472639
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.01.2014
автор: Віталій Назарук