Розтопилось всередині і тече,
Зачепилось і словами вже пече,
Музи промінь розбудив одну весну,
Це є повінь благодатного дощу...
Народилось невідоме до цих пір,
Не змирилось і пірнає вище зір,
Кольорова та замріяна душа,
Серця мова у дорогу вируша,..
Прихилилось як маленьке пташеня,
Зачекалось, коли прийде радість дня,
Скільки щему від несписаних думок,
Саме в тему розплітається клубок...
Веселилось, танцювало аж до ранку,
Розморилось та упало без останку,
Тишком - нишком на папері залиша,
Прищаве личко молодого вірша...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472556
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.01.2014
автор: Мандрівник