СТЕЖКИ

стежки,
як  струмки  –
всюди:
їх
замість  води  –
проторюють  люди  

польові  стежки,  
лугові,
лісові,
між-Зо́ряні  –
павути́нки,
майстерні
вишукані  стібки́  
у  
гармонійнім  узорі
Вселе́нської  ви́шивки…

стежки́  –
русе́льця  тиші,
несподіванок
і  романтики

бережуть  твої
і  мої  сліди  –
пам`ять  стежок
вічна,  
як  і  пам`ять  води…

погу́блені
серед  трав  стежки,
зата́єні  у  жита́х  польові  дороги  –
капіляри-про́жилки,
найкоротші  вивірені  шляхи
до  людських  осель
і  до  чертогів
Бога…

стежки...
тугі́    клубки,  
безтурботні  коти,
пругкі́    шовко́ві  нитки́…

14.01.2014

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472434
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.01.2014
автор: Валя Савелюк