Станіславчику.


Маленьке  село  -  милий  острівець
В  захистку  лісів,
З  іменем  дитини  -  хлопчика  -  Станіславчика.
Купається  в  промінні    сонця,
В  ласках  блакиті  неба,
Доброзичливості  вітру.
Зачароване  запахами  різнотрав"я,
Пташиним  співом,
Жагою  життя...
Добропорядне  і  не  без  гріха,
Помірковане  і  нерозважливе,
Норовисте  і  покірне,
Самодостатнє  і  недосконале.
Беззахисне  перед  стратегією
"  Потомків  відомою  підлістю
Прославлених  батьків  ".
З  багаточисельного
Стало  мізерним  кількістю,
В  основному,  пожилих  людей.
Решта  розсіялась  по  світу
Або  пішла  у  вічність.
Не  згинь.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472432
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.01.2014
автор: Шпаківський Петро