Кудись несеться долі течія,
А ми, тихенько борсаючись в ній,
Пливемо хоч і мучить печія,
Що спротиву не чинимо ми їй.
Не знаємо чи стане вміння й сил
Щоб подолати долі течію,
Та щоб своїх не надірвавши жил,
В житті дорогу прокладать свою.
Невпевненість в собі так шкодить нам,
Що ладні борсатися в течії
І вірити оманливим словам,
Що неможливо подолать її.
Безвільна психологія раба
Паралізує розуму політ
І нас в походи вже не зве труба,
Бо в нашому болоті весь наш світ.
29.11.02.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472381
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.01.2014
автор: Георгій Федорович