Не зірвешся
з місця,
до поки
не втрапиш
у моє
око
піщинкою
незді́́йсненого
дня,
безсонячний
сторож
безликістю
заковтує
дим.
Це горить
будинок,
що спросоння
видався
знайомим
крізь
затишшя
тімені
скажи мені
щось
про
чиюсь
любов
розкажи
мені
казку,
у якій
нікого
не вбивають.
Ще раз
заплющ
очі.
Що ти
бачиш?
Чисту
пустелю?
Зів’ялі
кипариси?
Кипариси
не
вицвітають,
пустеля
не
залюднюється,
та
я
так
хочу,
щоб
Тобі
було
спокійно,
наче
птаху,
котрий
не
думає
про
скінченність
свого
співу,
наче
птаху,
що не думає
про
смерть
під
час
польоту
в
хмарах
невідомого
спомину
ледь
видимі
зірниці,
і лист
листопадом
десятим
у комин.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472274
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.01.2014
автор: Immortal