Не загубися знов у небутті…

Сьогодні  мучуся  я  від    безсилля  -
Здобути  важко  зміни  у  житті...
Ти,  Україно  ,  вслухайся  у  біль  мій!
Не  загубися  знов  у  небутті!

Бо  ти  для  мене  –  зіронька  незгасна,
Ковток  повітря,  свіжої  води,
Як  непорочна  діва,  ликом  ясна,
Для  мудрого  добра  вже  відродись.

Збиткуються  немало  над  тобою,
А  ти  все  родиш  гідними  людьми,
Оплутана  бідою  і  нуждою,
Що  не  змахнути  дужими  крильми.

А  ти  змахни  і  скинь  усю  цю  нечисть,
Що  упилася  в  тебе,  як  кліщі,
На  наші  обіприся,  рідна,  плечі…
Не  зрадимо  ні  вдень,  а  ні  в  ночі.

2001р.                          Надія  Таршин

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472229
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.01.2014
автор: Надія Таршин