вівця народжена у вовчій шкурі,
гірше ніж вовк у вбранні барана.
плазуєш і очі твої похмурі,
стоїш на колінах, сумна дичина.
мов білий ведмідь на останній крижині,
дивишся в воду холодних морів.
могутній хижак - тепер мов дитина,
від байдужих людей чекаєш дарів.
стій!!! не чекай!!! схаменись і прокинся!!!
де твоя гідність і первісна лють!!?
я вірю тобі.. ти просто втомився,
від плазунів, що у слід твій плюють.
я знаю, що все це просто початок,
великих, славетних і добрих часів.
зуби зціпи! ти природи зачаток!
згадай, як здирав з овець шкури вовків.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472212
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.01.2014
автор: Іво Каценбук