Коли сонечко сміється –
Звожу оченьки до неба,
Все прекрасним видається
І нічого більш не треба.
Там веселка кольорова,
І зеленню блищить трава,
Мчить хмаринка пурпурова
І грає мило дітвора.
Дзюркоче в лісі потічок,
Замріялась сова у сні,
Збирає квочка діточок,
Чомусь так радісно мені.
Квіти в мареві буяють,
А бабуся квіти сіє,
Білочки у лови грають,
Моє серденько радіє.
І прямую крізь дороги,
Щоб усім це показати,
Прошу в Бога допомоги
Це частіше помічати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471797
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 11.01.2014
автор: Плюта Вікторія