Чомусь заплакала самотня гітара,
Струни підхопили ніжно сльозу,
Мій настрій охопила хмара,
Урожайного рясного дощу...
Так і є, родилася пісня,
Із шматочків крихкого тепла,
Два світи, вони такі різні,
На землі і в польоті крила...
Мелодія в неї ще дитина,
Простягає до Вас рученята,
Одна, неповторна перлина,
Відкриває на світ оченята...
І рветься акорд на простори,
Дам слово вітру напоруки,
Бо душа - безкрає море,
Захована глибоко в звуках...
Де мені взяти сили,
Щоб дати їй добру долю ?
Сміливіше рідненька, моя мила,
Йди, я Тебе благословл́ю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471599
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.01.2014
автор: Мандрівник