Піти вчасно

В  житті  усе  проходить,
Чого  б  не  досягли,
Зневір`я  нас  знаходить,
Куди  б  ми  не  пішли.

Купаємось  у  славі
За  видатні  труди
І  впевнені    що  праві
У  всьому  і  завжди.

Але  літа  минають,
Працюєм  вже  не  так,
І  нам  вже  закидають-
Бач,  він  вже  не  мастак.

Якщо    ми  маєм  владу,
Нас  славить  весь  народ,
Знаходимо  відраду,
Що  ми  взірець  чеснот.

Такі  у  нас  чесноти,
Всіх  завидки  беруть,
Не  можна  нас  збороти,
Нам  вмерти  не  дадуть.

Та  смерть  вождя  скосила,
Кістлява  все  ж  знайшла,
Його  клянуть  щосили,
Могила  заросла.

Влюбилися  раптово
І  наче  назавжди,
Все  добре,  все  чудово,
Із  щастям  ми  на  ти.

Але  проходять  роки
І  змінює  все  час,
Щасливі  ми  аж  поки
Любов  не  кине  нас.

І  розпач  нас  знаходить,
Караємося  ми,
Кохання  нас  обходить,  
Самотні  між  людьми.

Тож  треба  йти  завчасно
Із  всюди  і  завжди,          
Коли  звізда  не  гасне
І  хочеться  не  йти.
05.04.99

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471204
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.01.2014
автор: Жора Грищенко