У прірви на краю


Ти  був  моїм…  
Лиш  тільки  мить  одну.
Коротку  мить,  якої  не  вернути.
Чарівну  мить,  у  прірви  на  краю
стояли  ми,  
 всім  світом  призабуті.

Не  знали  ми,  
що  все  розсудить  час,
холодний,  невблаганний  і  жорстокий.
Бо  часу  не  було  тоді  у  нас.
Не  було  днів.  Годин.  
 Не  було  років.

І  ось  –  чужі…  
Як  ще  ніколи  досі.
Але  тоді,  у  прірви  на  краю,
так  ніжно  пестив  ти  моє  волосся.
Одну  лиш  мить…  
 Лиш  тільки  мить  одну.

                                             (1983р.)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471061
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.01.2014
автор: гостя