Я напівпустий, а ти наполовину повна,
моя голова ніби колонія для твоєї свідомості,
ти напилася мною порожнім вдосталь,
я вдосталь напився твоєї самотності.
Чекай на мене з ранку якщо забажаєш,
бажай мене багатого, бідного, всякого,
ти для мене усе й ти це добре знаєш,
чекай і я прийду, із провалля глибокого
виберусь, виплигну, вилечу,
з лабіринтів і навіть із дна океану,
чекай і я до тебе прийду, приповзу, прилечу,
і тоді я для і тебе янголом стану,
і тоді я тебе вбережу від усього незнаного,
прикрию собою у самі жахливі моменти,
тільки руку подай, дай торкнутись бажаного,
дай зібрати до купи, усі елементи ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470980
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.01.2014
автор: Віктор Непомнящий