Якщо ти дозволиш, то я збережу твої дотики,
Я збережу кожну мить, кожен день і годину,
Ти для мене була ніби янгол, ніби наркотики,
І такі, що і сам я ніяк з них не сплигну.
Я ще мрію про зустріч, можливо не зараз,
Я ще мрію про сонячне тепле проміння,
Я ще маю надію, що щось в нас тобою зосталось,
Хай це буде хоч крихта, або піщинка з каміння …
Я тебе не забуду, як мінімум доки живу,
І дві тисячі років тебе - це не час, я чекав би!
І у різну погоду, сонячну чи дощову,
Я чекаю на тебе, чекаю на тебе, завжди …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470979
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.01.2014
автор: Віктор Непомнящий