не знімай,хай усі будуть в світі щасливі,
вишиванкою встелений буде хай слід
материнським коханням і оком вродливим
побажання прискорить весняний прихід,
через мовності велич струмиться й радіє
поцілунком дитячим спалахом мрії
хай наповниться келих цілющим прозрієм
бо життя не театр, не бузок під вікном...
за сценарієм часу вітер розвіє
приголомшить пробудженням літом зігріє
павшим цвітом чарівним увійде в твій сон
відлетить на світанку,залишивши надії
коромислом на плечі курганом метіллю
вони тягнуть обличчя, змиваючи ласку,
хочуть справжніми бути, а ти.. не знімай..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470949
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.01.2014
автор: Ольга Ратинська