Омана

Омана,  навколо  омана
Зависла  туманом  густим,
Душа,  розворушена  рана,
Відкрита  повір`ям  чудним.

Що  люди  правдиві  та  чесні,
Не  можуть  по  іншому  жить,
У  білому  світі  чудеснім
Нікого  не  треба  ганьбить.

Омана  покращує  душу
Того,  хто  із  нею  живе,
І  думку  не  трусить,  як  грушу,
І  добрих  відносин  не  рве.

З  оманою  блудимо  світом,
Нас  дійсність  вертає  назад,
Та  мозок,  як  кажуть,  з  привітом
Думки  не  приводить  у  лад.

Омана  -  це  витвір  довіри
До  всіх,  що  живуть  на  землі,
Любові  без  всякої  міри
Й  невіри  в  підступності  злі.

Чогось  ми  не  зовсім  готові
Носити  життєвий  свій  хрест
Із  правди  і  кривди  й  любові
Без  мрії  про  манну  з  небес.
25.04.03.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470607
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.01.2014
автор: Георгій Грищенко