Соломинка маленька й невагома.
А значить так багато у житті.
Коли любов скінчається, відомо,
То згадуєм її по доброті.
Ми просимо утримать, що зосталось
Від того, що було святе у нас.
Бо щось таке у душах надірвалось.
Таке було раніше, і не раз.
Тягар образи тягне гордість в воду.
Круговорот несе її до дна.
Та раптом ми знаходим нагороду:
Соломинка десь близько проплива.
Тремтячими хапаємо руками.
А, може, ще втримаємсь на плаву?
І спраглими, засохшими губами
Ми дякуємо їй за доброту.
Ось так бува соломинка рятує
Маленька, невагома, та міцна...
А іноді буває, що пустує:
Схитнеться - і піде усе до дна...
----------------------------------
Вітаю всіх з днем СОЛОМИНКИ.
Хай вона міцно тримає тих, у кого
буде така потреба!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469992
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.01.2014
автор: Н-А-Д-І-Я