завтра укотре забудуться вранішні рани

                     Сірникові  заготівлі
Для  пожертвування
Психологізмам
                       усміхнених
                                 психотерапевтів

           Витівки  з  планом  Б
   Не  скінчаться
Промовою
 про  свободу

     Все,  що  
               Зготую,
                                   Згодую
                                       Капелюшникам  
             Півмісяцевого
батальйону

вино  з  кульбабок,
вінок
               на  тілі,
ваша  дорога,
                             проходить
обабіч
                         притулку
для  суму,

                         я  ж  поряд  -
разом  із  мрякою
мріянь  про  літо,
впевнено
зникаю,
                                                           як  тільки  
                                   бачу,
як  винурюєте
з  моря
         лісового  свавілля
втраченої  духорівноваги

Реюю-ю-юю—ю-ю-ю—ю-ю-ю---ю!...
 блимаю,  
чорною  сітківкою
холодного
птаха

Р-е—е-е—е-е-е-е-е-е-е—еею!...
                                                     біжу  за  ніччю,
                         забуваючи  одкровення
старого  вітру,
                 скриплять  вікна
від  наважнілості  часу,
двері,
крізь  котрі
увійшов
смертний  чоловік,
                                         перетворяться
                                                                       на  склепіння
                                   листяного  замку,
там  і  буде
               святість
протягом
         вічних
зореосяянь

там  й  узимку
                         лунатиме  музика
                                                   відкритого  серця,
                               голос,
що  начитує
           сонячні  співи,
голос,
                           що  не  скінчить
майстерних  переправ
крізь
кораблезгинуті
архіпелаги

я  ж  загубив
     той  ключ
                     від  забутого
світу
         чуєш,  Рею,
загубив
                                                 крізь  паству
                           кульбабок,

та  й  торкатись
   цих  квітів
                           я  не  здатний,
                                           бо  сходжу
                                   кров’ю,
                       мов  
собака

           продірявленої
                 сонячної
   системи


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469250
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.12.2013
автор: Immortal