Після найжахливішої зливи
Настає цілковита тиша,
Після крику німого,
Птахи підривають повітря
Сліпими кільцевими рухами
Мертве кіно,
Гудить трубами,
Мертве кіно
Не гудить
Трубами
Спроби співпережиття
Стираються
хма
Хма
Хмарними
Химерами
Річковими кометами
вовтузить
Рибних царів,
Звільняє свідомість
від палаючих
Жіль Дільозів,
Витіснена з бруківки
Паракунави,
Небога здохлого
Могильника Роджера
Все, що втрачається
У лунких камерах
відцентрованого
Від сну бога,
бананового пастуха,
Залишається пилом
На чоботях Карданового малюка
Мертве кіно не існує у кордонах
Людського психогенезису,
Мертве кіно скочується
Соплею
З вершин людської
заангажованості
обмеженість
Прохань,
дурість
Зустрічей
із торгівельним
Агентом
Запаморочень
Я не прошу
На сніданок
Стомлену
Неділю,
Я прошу
в подарунок
Легені,
Щоб
Навчитись
Дихати
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468856
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.12.2013
автор: Immortal