Сонет з Чеширським котом.

Даруйте,закіптюжені  міста,
Мою  любов  до  вільної  природи.
Впаду  у  трави  як  у  чисту  воду  -
Над  головою  чорно-білий  птах
Несе  у  дзьобі  до  лелеченят
Зелену  здобич,впійману  в  болоті,
Навколо  мене  коники  дзвенять,
Чи,може,ще  якісь  дрібні  істоти...
Іде  за  обрій  сонце  на  спочин,
Втає  зоря  у  небі  малиново,
Пливе  блідим  комахою  літак...
Інверсія  блакитну  височинь
Перетина  і  розтає  раптово
Як  посмішка  Чеширського  кота.



прибл.2000  у  Кременчуці

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468619
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.12.2013
автор: віталій чепіжний