Так холодно дивитись в небо
Холодним поглядом у даль.
І більше нічого не треба,
лиш тільки б відійшла печаль.
Холодні дні, холодні ночі
Знов холод льодяний несуть.
А душа вирватися хоче
І свіжість волі проковтнуть.
Холодним дотиком по скельцю
Холодні пальці проведу.
Невже моє гаряче серце
Буде закуте у льоду?
Холодним подихом зігрію
Те тепле, що було в мені.
Холодні ночі я розвію
І пронесу в холодні дні.
А дощ холодний не вщухає
і розмива холодні сни.
Знов смуток осінь настилає
, А так вже хочеться весни,
Розвіяти холодні чари
І оживити почуття,
Звільнити себе від печалі,
Почати заново життя...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468535
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.12.2013
автор: Валерія Кропівна