Свідоме…

Ти  створена  з  мого  божевілля  і  краплини  снів
Дівчина,  що  зв’язала  душу  з  тілом
Ти  вміло  стримуєш  мій  гнів
З  тобою  моє  серце    -  птах…  стрепенулось…і  взлетіло….

Я  система  амбіційних  планів  і  незатверджених  ніким  теорій
Мене  цікавлять  принципи  пізнання  матерій  цього  світу
Ми  дві  прямі,  з  зовсім  різних  траєкторій
Які  разом  пишуть  букви  свого  алфавіту…

Крізь  анабіоз,  чую  голос  твого  альтер    -  его
Цю  сповідь,  яку  промовляєш  як  востаннє
І  твої  слова  завмерли:  «Прощай,  колего»…
Від  яких  пробуджуюсь,  і  продовжую  повстання…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468334
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.12.2013
автор: EroS