всі ми - "колишні люди",
життя в лікарняних палатах.
майже звикли - буде, як буде,
ескулапи в брудних халатах.
прокидаєшся ніби вдома,
засинаєш мабуть на небі.
те, що вчора було, як втома,
те сьогодні мабуть потреба.
всі ми - "колишні люди",
за кордонами власних марень.
ти чекаєш на щастя всюди,
у полоні сумних кав’ярень.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468080
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.12.2013
автор: Іво Каценбук