Українська спільното,
облий без жалЮ мене гноєм чи оцтом,
і плюнь, так просто у писок,
якщо із порадами знову полізу,
лишивши
тебе на поталу,
і «змившись»
від лиха подалі,
яким ти щоденно живеш,
ще й високо прапор несеш
несхитної віри і правди,
в той час, коли я,
сказавши – мені на х...,
своїх лише благ заради,
гарую і навіть зношу,
при тім сподіваюсь,
що перед всіма, кому співчуваю –
така зрозуміла й хороша.
Не тіш Україно, а сміло всіх бий по морді
І тих, що тобою лиш горді.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467890
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.12.2013
автор: Аня Муравська