У глибину юнацьких мрій
я поринаю з головою.
В пориві первісних надій
я розпрощаюся з тобою.
У мене вже нове життя,
твоє життя забуте мною,
забуті наші почуття
і я прощаюся з тобою.
Холодні хмари і дощі
останні спогади убили.
Не жди мене і не кричи,
самі себе ми загубили.
Між нами сніг, холодна крига,
та може з першою весною
для нас настане знов відлига
і я зустрінуся з тобою...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467670
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.12.2013
автор: Валерія Кропівна