Невдаха мчить дахами п’яних будинків
Розмовляючи з обличчям світанку
розкидаючи кам’яною кров’ю
забуваючи талі діряві мантри
невдаха мчить наче колесо
що змертвіло
невдаха мчить
до небесної столової
агресивне
м’ясо танцює
навколо
обважнілого голуба
птах
вивертає
небом
звук
пустельного холоду
пада’ пір’я
невдаха
не поспішає
сонце
згорить
а
тіло
зникне
як тільки
спокій
зачинить клітку
й викине ключ
запустивши
углиб
серця
безконечну
ієрархічну пустку:
«Я зло»
«Від зла
Не втечу»
«Злом
Живу»
«У злі
та здохну»
«Злом
зловживаючи»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467612
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.12.2013
автор: Immortal